Осінній бал

Свято Осені

Пісня «Осінній бал»

Осінь чарівна в гості йде,

Щедрі дарунки усім нам несе.

Яблука стиглі і груші смачні

 У кожній хатині стоять на столі.

Осінь чарівна у гості іде,

 Барви чарівні усім нам несе.

В золото вбрались дерева й кущі,

Подарувала нам щедрі дощі.

Подивіться ж усі!

 Ніби в золоті гілки.

Всюди осінь походила,

Листя все позолотила.

Фарбу вилила свою

На берізку у гаю.

І калини, що у лісі,

 Також стали золотисті.

А листочки закружляли

 Враз метеликами стали.

І лунають пісні дивні,

Бо прийшла пора осіння.

. Журливо музика заграла,

І закружляло в вальсі листя.

В країну осінь завітала

Красива, сонячна, барвиста.

Відкриваємо завісу ненароком,

Вона тоді буває чарівна,

Коли стає золотокоса.

Отож, запрошуємо в осінь.

Хай усім буде затишно з нами,

Хоч за вікнами дощик шумить.

Поговоримо про осінь віршами,

І хай музика ніжно звучить.

Заходить осінь.

Пісня «Осінь по землі крокує»

Красуня, ти така чарівна!

 Найкраще платтячко вдягла,

І я люблю тебе найбільше,

 Бо ти – як фея чарівна.

Осінь:

Дякую! Дякую за теплі слова.

 Ось в садах, гаях блукаю,

Жовті шати одягаю,

Золотисту стелю постіль,

Жду синів своїх я в гості.

Не сама до Вас ішла,

 Ще й синочків привела.

Вересень: Я – добрий місяць Вересень.

Тепло Вам дарував…

Відкрив я двері школи

І гостинці припасав.

Звозить вересень з комори

Кавуни і помідори.

 Спілих яблук, груш і слив

Цілі гори натрусив.

І вантажать гарбузи

На машини і вози.

Йде до гаю, де гриби

Виростають щодоби.

 На чолі іскриться піт –

Сто турбот і сто робіт.

Вересень: А чи знаєте Ви, який овоч найголовніший?

Жовтий, круглий, головатий,

 Весь перистий та бокатий.

 Він дітей багато має,

 Їх гуляти не пускає. (Гарбуз)

Заходить гарбуз

Осінь. А ось, здається, і він.

Ти, Гарбуз, всьому господар,

Ти найголовніший на городі.

Як живе твоя сім'я?

Гарбуз: Добрий день, красуне Осінь!

 Все достигло й налилося,

Підростаємо щодня

 Я і вся моя рідня.

Сценка «Ходить гарбуз по городу» (на новий лад)

Осінь: По городу Гарбуз ходить,

Всіх із роду оглядає.

 Кого хвалить, кого учить,

 А кого і научає.

І звернувся до ґаздині,

Молодесенької дині.

Гарбуз: Розкажи мені, красуне,

Як ти влітку працювала?

 Може, трохи лінувалась?

Чи сумлінно дозрівала?

Диня: Ой, Гарбузе – Гарбузенко,

 Вічно ти підозри маєш,

 Не сидиш на однім місці,

 По городу все гуляєш.

 Бачиш же, я постаралась,

Ніжним соком все набралась,

Налилася на всі боки,

 І важкі вже мої кроки.

Гарбуз: Ой, чудова ж господиня,

Моя ніжна, смачна Диня.

А що скажуть Огірочки –

Мої любі сини й дочки?

Огірки: Не свари нас, любий татко.

Гарно ми росли… спочатку,

 Та якісь дощі махнули –

Заховатись ми забули.

 Коли сонечко світило,

Ми листочками не вкрились,

 На кілках – шнурках висіли

 І, звичайно, перезріли.

Гарбуз: Ой, ну що ж, я розумію.

Та надіятися смію,

Щоб в наступне знову літо

Все завчас буде прикрито.

А що тут за каруселі,

Чому всі такі веселі?

Морква: Любий братику, послухай,

 І сестрицею пишайся,

Бо не просто я Морквиця –

 Гарбузовая сестриця.

Я пробилась в депутати,

Скоро буду виступати

 І доб’юся для городу

Перегною аж підводу! О!

Гарбуз: Радий, радий я, сестрице,

Маєш розум, хоч дівиця.

Пишна, гарна і в достатках,

А тепер ще й депутатка.

Ну, а як же Бурячок,

Мій шановний своячок?

Буряк: Що казати, я – у нормі,

 Круглий, чистий, соком повний.

 Так же кольором налився,

 Ніби в Африці родився,

 Буде борщ смачний, червоний,

 З бурячком такий чудовий.

Гарбуз: Добре, добре, зрозумів,

Що ти роду не підвів.

А що скаже Бараболя?

 Як жилося їй у полі?

Картопля: Хоч проблем було багато,

 Та не буду нарікати.

Мене люблять, поважають,

 Другим хлібом називають.

Можу бути у меню

Хоч по кілька раз на дню.

Гарбуз: Так, звичайно, правду кажеш,

Людям ти сердечно служиш.

Хоч циганської натури,

 Та високої культури.

 Задоволений я вами,

Бо багатий родичами.

А Цибуля в нас чудова,

 Правда, трохи гонорова,

 Але, якщо лад у вас,

 Страва буде – вищий клас.

Цибуля: Не соромте мене, дядьку,

Бо покину зараз грядку.

Я серйозна у всіх справах

 І смачна у різних стравах.

Диня: Не сердись на дядька, люба,

Бо від нервів смаку згуба.

Усі знають – рід наш славний,

 Гарбузовий рід преславний,

Тож тепер, Гарбузе – батьку,

 Всім подякуй для порядку.

Гарбуз: Я вклоняюся Вам ґречно

 І всім дякую сердечно,

А також даю наказ:

Щоб любили люди нас

І смачні вживали страви –

не псували тої справи.

Хай наш рід чудовий буде,

 На поживну користь людям.

Осінь: А тепер затанцюйте танок овочів

Танець овочів

Осінь: Кличуть нас ліси, поля, сади

Дозбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте –

То землею ходить місяць …. (жовтень).

Золотистий місяць жовтень

Стелить постіль ясно-жовту.

 Вітер хмари вдаль несе

Над полями і шосе.

Жовтень: Так мене назвали,

бо кругом все жовте стало.

 Маю пензель чарівний,

маю пензель золотий!

Розфарбую все навкруг,

золотіє ліс та луг!

Осінь… Осінь.

Лист жовтіє,

З неба часом дощик сіє.

Червонясте, золотисте

Опадає з клена листя.

Як на небі сонечко,

 Можна йти гуляти,

І стрибати, й бігати,

У піжмурки грати.

А як небо хмуриться,

 Дощик накрапає,

Парасолька всіх нас

 Від дощу ховає.

 Танець «Дощик»

Пісня «Диво-осінь»

Осінь: Капле з неба, дахів, стріх.

 Дощ холодний, перший сніг.

Почорнів без листя сад.

Що за місяць? (Листопад)

Похмурий ти, брате, та сірий.

 Пташки полинули у вирій.

 Мовчить діброва, мов німа,

Вже близько матінка – зима!

Листопад: Я – Листопад – похмурий брат.

Дощами поливаю сад.

Промокла добре вся земля,

Спустіли і ліси, й поля.

 Холодний вітер завива,

 До нас збирається… (зима).

Пісня « Листячко дубове» 

ОСІНЬ Дякую. Дуже гарна пісня

А я принесла вам гостинців

Із полів, садів та грядок.

Ну, а щоб не сумували –

Поний кошик загадок.

З А Г А Д К И.

На городі молода

 пишні коси розпліта.

Під зеленою хустинкою

 золоті хова зернинки.      Кукурудза.

Як маленькою була

 пелюшок не мала

Постаріла –

сто пелюшок наділа.           Капуста.

Стоїть півень на грядках

у червоних чобітках.                Буряк

Що за коні стоять на припоні:

Зелені, лобасті, довгасті, голчасті,

Нічого не возять, а солі просять.                                      

                                                    Огірки.

Стоїть дубок, на версі картузок,

У картузику багато діток.                          

                                                 Соняшник.

Гарна панна, гарно вбрана.

Хто роздягти візьметься –

слізьми заллється.                 Цибуля.

Сиділи дівиці все літо в темниці,

Ходімо копати, дівиць рятувати.          

                                              Картопля.

Що то за голова,

 лише зуби й борода?      Часник.

В земляній сидить коморі,

а коса її на дворі.                    Морква.

Огрядний пан,

 на ньому червоний жупан.

З горду прийде – у борщ попаде.     

                                                  Помідор.

ОСІНЬ.

 Молодці, друзі, добре вмієте

відгадувати загадки.

Ніби притомилося сонечко привітне:
У траві пожовклій молочай не квітне.
Облетіло літо листячком із клена,
Лиш ялинка в лісі сонячно зелена.
Журавлі курличуть: летимо у вирій.
Пропливає осінь на хмарині синій.

Водить осінь хороводи
То із листя, то з дощів.
На прогулянку виходять
Парасолі і плащі.

Вишивають гладдю журавлі
Дощового неба скатертину.
Вітерець безжально до землі
Нахилив пожовклу горобину.

Оселився дощик на гіллі,
Облітає айстра пелюстками,
Вишивають небо журавлі
Чорними і білими нитками.

Пісня «Чарівниця-осінь»